«Всякі прояви українського шовінізму, виключності, нетолерантності супроти інших народностей не симпатичні й небажані взагалі коли б то не було. Тепер же, в нинішніх обставинах, коли так треба такту і розваги, порозуміння й солідарності для осягнення великої мети, - вони неприпустимі зовсім. Їх треба попросту признати національним злочинством і виступати проти них з усією рішучістю».

 «Україна для всіх хто живе на Україні, а живучи любить її, а люблячи хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не обирати, не експлуатувати для себе. Всякий хто має такі погляди, дорогий співгорожанин для нас, незалежно від того, хто б він не був - Великорос, Жид, Поляк, Чех. А хто хоче тільки живитися з праці народної, бути паразитом, подателем солодких кусків – той нам не потрібен, без різниці, чи він не Українець чи Українець».